НАЦІОНАЛЬНА ГВАРДІЯ УКРАЇНИ

Кожному з нас хоча б раз доводилося опинятися в ситуації, коли людині поруч з нами ставало зле і він потребував негайних дій з нашого боку, які в прямому сенсі слова могли б врятувати йому життя. Мова йде про раптові невідкладні стани, першу допомогу при них та правильні дії тих, хто опинився у цей момент поруч.

Про все це ми розпитали  у досвідченого військового медика, фельдшера медичного пункту військової  частини 3053 Західного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України  старшину Ольгу Сурник.

 

Вона, окрім теоретичних фахових знань, має і власний досвід неодноразового надання такої допомоги та навчання інших тому, як це робити правильно.

 

«За статистикою, допомога, надана протягом перших 4 хвилин, збільшує шанси на порятунок постраждалого на 30%. Тому вміння кожного з нас надати першу необхідну допомогу до прибуття служб порятунку може відіграти вирішальну роль. Отже, перша допомога – це проведення найпростіших медичних заходів для порятунку життя людини, зменшення страждань потерпілого від надзвичайної ситуації і попередження розвитку можливих ускладнень».

Зрозуміло, що професійно таку допомогу надають медики, але не завжди «швидка» може прибути вчасно на місце події, тож у момент, коли така допомога знадобиться від будь-кого з нас, ми маємо чітко знати, як діяти та бути впевненими в тому, що робимо все правильно.

Тож якими є основні принципи надання першої допомоги?

«Правильність і доцільність (і пам’ятаймо про головне правило першої допомоги – не нашкодити), швидкість, продуманість, рішучість та спокій,зазначає фельдшер, – а щодо алгоритму ваших дій – то він має бути наступним: спочатку слід оглянути місце події та впевнитись у тому, що надання допомоги буде безпечним: забезпечити власну безпеку, а також – потерпілого та людей навколо. Далі оцінюємо стан постраждалого: чи він при свідомості, чи є дихання і пульс. За необхідності – викликаємо бригаду екстреної медичної допомоги, а також інші екстрені служби: поліцію, аварійно-рятувальну службу, службу газу тощо. При наявності кровотеч – обов’язково  зупинити їх та забезпечити прохідність дихальних шляхів.     Якщо у постраждалого відсутні ознаки життя та немає критичної кровотечі або ви вже її ліквідували – розпочати серцево-легеневу реанімацію».

Як саме робиться серцево-легенева реанімація, що у більшості випадків рятує людям життя? Цьому гвардійські медики систематично навчають увесь особовий склад військової частини, аби жоден з них у відповідальний момент не розгубився, діяв спокійно, впевнено та правильно.

«Необхідно перевести постраждалого у стабільне положення, тобто повернути його на бік, обличчям до себе, його рука – під головою, нога зігнута в коліні. Так робимо, якщо не йдеться про підозру на травми хребта та кісток тазу і серцево-легенева реанімація була вдалою. Після цього маємо залишатися з постраждалим та контролювати стан його життєвих функцій до прибуття екстрених служб».

Якщо ж ви не маєте відповідних навичок для надання допомоги, медики радять звернутись за допомогою до інших присутніх на місці події.

Варто пам’ятати, що саме Ви можете врятувати чиєсь життя в критичній ситуації, тому – найкраще отримати практичні навички з надання першої допомоги на спеціальних курсах, які є майже у кожному місті, або ж під час проходження військової служби!

 

Марина Березюк

Фото автора