НАЦІОНАЛЬНА ГВАРДІЯ УКРАЇНИ

Телефон довіри (044) 226-22-52

Ще вчора 25-річні мешканці Кривого Рогу Сергій Попов та Акім Мартинюк просиналися кожен у своєму підрозділі під заклик днювального: «Батальйон, підйом!». Ще вчора їх день був розписаний за суворим армійським розпорядком. А вже сьогодні, відслуживши строкову службу  у лавах військової частини 3011 Національної гвардії України, вони отримують військовий квиток і повертаються до цивільного життя. Вдома, із нетерпінням, на своїх змужнілих синів вже чекають батьки та рідні.

«Армія розділила моє життя на «до» та «після». Я став більш спокійним, врівноваженим. Навчився розбиратися в людях і намагаюсь не робити хибних висновків. Сьогодні згадую, як було нелегко на початку рано прокидатися та йти на зарядку. Підтягувався тоді ледь 3 рази. А сьогодні без напруги – 11. Згадую наші неймовірні польові виїзди, коли ти у складних умовах проходиш серйозний вишкіл: облаштовуєшся у наметовому містечку, виконуєш службово-бойові завдання. Згадую, як навчалися стояти один за одного, підтримувати тих, хто позаду та рівнятися на кращих», – згадує Сергій Попов.

Акім Мартинюк, старший кулеметник бронеавтомобілю, сьогодні зі щемом згадує свій перший день служби. «Важко було перебудовуватися через щільний розпорядок дня та дотримання військової субординації. У цивільному житті на своєму робочому місці ти можеш сперечатись з керівником, у строю з командиром – ні. Але згодом я зрозумів, що військова дисципліна насправді корисна річ. Вона вчить поважати час та працю іншої людини, чути іншого, ефективніше виконувати свою роботу. Кілька перших місяців було складно без традиційних солодощів, проте, яким смаколиком згодом виявилася запашна булочка з маслом і медом у нашій їдальні! Відчуваю, що в армії став навіть здоровішим. Змінилося коло друзів. В батальйоні з’явилися справжні. Одного з них, родом з Полтавщини, я планую провідувати у батальйоні, оскільки він служитиме ще півроку. Серед своїх командирів прикладом справжнього офіцера та порядної людини вважаю майора Олександра Анатолійовича Химиченка, командира нашого батальйону».

Після повернення додому кожен з них планує влаштуватися на роботу за спеціальністю. Сергій – як магістр управління на автотранспорті, Акім – як інженер-механік. Говорять, що військовий квиток їм дуже знадобиться при влаштуванні на роботу саме на їх посади.

«Наша служба проходила в умовах карантину, – діляться хлопці. І сьогодні, після тривалої перерви, ми вийшли в місто і подивились на нього зовсім іншим поглядом. Все нове, незвичне. Попереду, звісно, багато випробувань. Але у жодному разі не шкодуємо, що рік відслужили у лавах Національної гвардії. Професійні навички та набутий досвід допоможуть нам у цивільному житті. А новому призову бажаємо не здаватися: спочатку важко, зате потім відчуваєш кайф від того, що пройшов, витримав, досяг, зміг! Перемога над своїми слабкостями – націнніша річ!».

Група інформації і комунікації військової частини 3011