НАЦІОНАЛЬНА ГВАРДІЯ УКРАЇНИ


 

Телефон довіри (044) 226-22-52

Наш герой – учасник бойових дій АТО/ООС, молодший сержант Віктор Заїка, який за мобілізацією потрапив до військової частини 3012 та прийняв посаду водія вантажного автомобіля, маючи досвід водіння 27 років – майже пів свого життя.

Одразу після проходження навчання вирушив на передову за кермом тралу. Віктор переконаний, що кожна машина має свою душу, тому своїй новій «напарниці» дав ім’я «Катерина». 

Холодна велетенська машина, вага якої завантаженою може сягати 50 тон, засіла у найтеплішому куточку серця водія.

 

Він не дозволяє нікому доглядати за своєю «дівчинкою» і машина, у відповідь ніколи не підводила його. А разом, під час війни, вони пройшли чимало небезпек, про які нашому герою вкрай важко говорити.

Але, що б то не було, чоловік вірить у добро і випромінює його, що помічають навіть діти. Адже, у дяді Віті, так його тепло називають майже всі у військовій частині, як і у багатьох водіїв, є свої обереги. Обидва з них подарували дітлахи.

 

Перший – образи Пресвятої Богородиці та Святого Миколая, що подарувала дівчинка під час проведення дня відкритих дверей в одній із запорізьких військових частин, в якій водій-гвардієць знаходився у відрядженні. А другий оберіг – янголятко, зроблене дитиною власноруч, подарував чоловіку в районі проведення ООС місцевий хлопчик. Відтоді, дядя Вітя не розлучається зі своїми оберегами, вони завжди у кабіні його «Катерини».

«Так, машина – залізо, але техніку треба справді любити і лише тоді, ти з нею – одне ціле», – ділиться з нами водій своїм переконанням.

Віктор не перший у сім’ї, хто пов’язав свою долю із дорогою та технікою. Водієм був усе життя і його батько.

Наш герой мріяв, аби його династія водіїв продовжилася і було кому передати свої вміння та любов до машин.

І ось, побачивши приклад батька, сержанта-гвардійця, учасника бойових дій, його обидва сини прийшли служити в ряди Національної гвардії України також у якості водіїв.

Проходячи службу в різних частинах, більше того, у різних містах, до речі, один із синів наразі тільки-но повернувся з району проведення ООС, вони завжди пам’ятають батьківські слова та настанови.

 

І тепер Віктор впевнений, що його сини стануть гідними нащадками військово-водійської династії та передаватимуть його любов до машин й надалі всім, хто захоче стати справжнім автомобілістом.

 

Вікторія Кирпічнікова