НАЦІОНАЛЬНА ГВАРДІЯ УКРАЇНИ

Телефон довіри (044) 226-22-52

Ти не можеш міняти напрям вітру,

але завжди можеш підняти вітрила,

щоб досягти своєї мети.

Оскар Уайльд

 

Ще юній Юлії тато прищепив любов до зброї, а вже пізніше любов до армії. Саме завдяки йому вона не лише влучно стріляє, а й обрала військову професію. Але цей нарис не про дитинство чи вибір. Це історія про досягнення цілей.

Старший сержант Юлія Мірчук – старший інструктор з бойової підготовки у 2 Галицькій бригаді Нацгвардії України. І саме про цю посаду дівчина мріяла кілька років. Щоденно навчалась сама та навчала інших, працювала над собою і ставила велику ціль стати «старшим інструктором».

«Можливо, хтось подумає, що для дівчини ця мрія досить незвична, – говорить Юлія, – але мене настільки заполонило військове життя, що я зрозуміла: «потрібно постійно зростати саме тут». Спершу я опанувала дисципліну «тактична медицина», адже за цивільним фахом я фельдшер».

Дівчина розповідає, що їй було дуже цікаво навчатись у Навчальному центрі Нацгвардії. Цікавими були польові виходи, стрес-тести, іспити. Знала, щоб обійняти посаду старшого інструктора, необхідно опанувати ще одну дисципліну. І вибір був очевидним – вогнева підготовка.

 

«Коли прийшла до гвардії, поставила для себе такий мініплан – за 5 років стати старшим інструктором, – продовжує розповідати гвардійка. – У серпні цього року якраз спливає цей термін. Чому вогнева підготовка? Дуже люблю зброю. Мене тато ще маленькою брав на полювання, навчив стріляти. Тоді і полюбилось мені це. Тому, коли потрібно було їхати на навчання до Навчального центру, навіть не роздумувала, який напрямок обрати».

Інструктор розповідає, що у березні під час навчань, зустріла багатьох людей, з якими вже навчалась раніше. Багато з них навчались по другому напрямку, аби підійматись далі кар’єрними сходами.

«Всі дисципліни пов’язані між собою, – розповідає Юлія, – і старший інструктор має знати їх кілька. Це правильно. Ми завжди з інструкторами працюємо в одній ланці, один крок зачіпляється за інший. Але коли я поїхала до Навчального центру опановувати напрямок вогневої підготовки, я занурилась у зовсім інший світ. Сказати, що це цікаво – це нічого не сказати. Надзвичайно цікаво було розбирати КПВТ (великокаліберний кулемет Владімірова танковий – авт.), круто було стріляти зі снайперської гвинтівки Драгунова з оптичним прицілом. До речі, саме тоді я дуже оцінила вправи на кучність».

Кажуть, що досягаючи однієї мети, потрібно ставити іншу. Тоді життя набуває сенсу.

«Коли чогось досягаєш – це надихає тебе рухатись далі, – розповідає старший сержант Юлія Мірчук. – Зараз я планую найбільш досконало та глибоко вивчати цю дисципліну. А надалі, можливо, опаную і тактичну підготовку. Знання у нашій сфері зайвими не бувають. Не важливо, жінка ти чи чоловік, для досягнення цілей потрібно працювати будь-кому. І я не боюсь рухатись новими шляхами».

 

Аліна Новікова