НАЦІОНАЛЬНА ГВАРДІЯ УКРАЇНИ

Телефон довіри (044) 226-22-52

Поблизу селища Мирного на честь загиблих на блокпосту №1 «Рибгосп» українських захисників відбулися заходи пам’яті. Також пройшло відкриття третього меморіалу у сквері пам’яті – пам’ятний знак присвячено захисникам-добровольцям. Ініціатори та активні учасники заходів – місцеві жителі, які пам’ятають про той бій і переповідають власні спогади, які стали історією, дітям і внукам.

На мітингу-реквіємі на честь полеглих захисників були присутні заступник Командувача ОС генерал-майор Віктор Ганущак, заступник голови Донецької облдержадміністрації Юлія Костюніна, заступник командувача Об’єднаних сил із питань застосування сил і засобів Національної гвардії України полковник Роман Козачонок, керівництво Слов’янської та Коростишівської територіальних громад, учасники бою, військовослужбовці Збройних сил та Національної гвардії України, рідні полеглих та жителі Мирного і Слов’янщини.

«Рівно 7 років тому, на цьому місці загинули наші герої. Ворог і досі не відмовився від своїх бажань – він зазіхає на нашу землю, на нашу свободу. Ми маємо кожен день захищати наші домівки, наших рідних і близьких», – наголосив заступник Командувача ОС генерал-майор Віктор Ганущак.

Присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих і поклали квіти до пам’ятного знаку. Військові капелани – отці Руслан і Діонісій – провели спільну поминальну літію.

Символічно, що саме тут, у населеному пункті з обнадійливою назвою – Мирне, на перехресті доріг, у 2014 році, сталася одна з найтрагічніших сторінок облоги міста Слов’янська. Службу там несли добровольці 2-го резервного батальйону Національної гвардії, підрозділу особливого призначення Нацгвардії «Барс», а також воїни 95-ї окремої аеромобільної бригади Збройних сил. У час оголошеного перемир’я бойовики «Стрєлкова-Гіркіна» уперше за історію українсько-російської війни застосували танки.

Про ті події розповідає учасник бою Михайло Саволюк з позивним «Карабах», – «зараз побратими називають його просто і з повагою – «дядя Міша». У бою брав участь також і його син. Михайло досі несе службу і приїжджає щороку у цей день на місце.

Про ті події Михайло Саволюк згадує так: «Це перший в історії бій, коли метал (танки – авт.) був проти лише бойового духу і метал не зміг перемогти. І перший бій, коли автомати перемогли танки. (Танк був пошкоджений, побита була оптика завдяки нашому кучному вогню, стрільбу він уже не міг вести). 10% захисників блокпосту загинули. Інші – були поранені, отримали контузію».

За словами пана Михайла, гул танків було чути недалеко від блокпосту ще за декілька годин, але вони проїжджали повз туди-сюди далеко не вперше. І звиклі до шуму воїни не зрозуміли хитрого плану «присипанням пильності» прогонами техніки.

«Зв’язку майже не було і коли ми нарешті відзвонили, противник був уже на відстані 25 метрів. Накрити артилерією їх – означало би накрити артилерією нас. А потім зайшли 2 танки і почали вогонь. Зайшли в упор, розстріляли все, що могли.
Ворожі кулі свистіли, наче бджолиний рій, а в підбитих БТРах вибухали боєкомплекти. Було таке відчуття, що ясний день раптово перетворився на ніч, а ми потрапили в самісіньке пекло, з якого немає виходу.
Артур Гулик загинув від осколкового поранення: осколок потрапив над бронежилетом у праву ключицю і перебив артерію. Через ту ж відсутність зв’язку ми не знали про команду відходити і лишилися. Здійснили відхід ми удванадцятьох і 4 десантники уже ввечері з БТРом. Потім Гіркін знімав відео, де розповідав про те, що вбив цілий підрозділ українських воїнів, показував там документи мого сина. Дружина вже похорони готувала… Але я бачив, що він був лиш поранений, його забрали до госпіталя. Через кілька днів виписали після контузії», – ділиться «дядя Міша».

Через два дні бійці в складі змішаного підрозділу знову повернулися на той самий блокпост для виконання бойового завдання.

Після звільнення Слов’янська від незаконних збройних формувань гвардійці 2-го резервного батальйону в числі перших увійшли до міста, де їм вдалося виявити та захопити великий арсенал зброї терористів, який  було таємно облаштовано в приміщенні місцевої церкви.

Тоді, 26 червня 2014 року, на перетині трьох доріг героїчно загинули в нерівному бою, захищаючи цілісність України, четверо українських воїнів: боєць батальйону оперативного призначення імені Героя України генерал-майора Сергія Кульчицького НГУ Артур Гулик та троє солдатів 95-ї Житомирської окремої аеромобільної бригади. Ще п’ятеро воїнів отримали поранення різної тяжкості.

Зараз на місці боїв за блокпост №1 розташовується сквер пам’яті на честь загиблих захисників блокпоста, який став символом непідкореності українського народу.

26 червня пройшло відкриття пам’ятного знаку воїнам-добровольцям, які брали участь у боях за Слов’янськ на початковому етапі російсько-української війни. У відкритті нового меморіалу взяли участь бійці почесної варти, оркестр на військовий капелан 15-го Слов’янського полку з іншими силовиками, представниками місцевої влади та небайдужими місцевими мешканцями. Як і попередні, меморіал було відкрито за ініціативи мешканця с. Мирного Ярослава Золотого з дружиною та за підтримки матеріалами (гранітом) Коростишівської громади.

«Усі пересування диверсійних груп, всі обстріли летіли через наші голови, голови мирних жителів. І ми прекрасно знаємо, яку ціну довелося заплатити цим хлопцям, щоб ми зараз могли отак зібратися. Ми хотіли це місце зберегти», –  розповідає очевидець тих подій Ярослав Золотий.

 

Пресслужба угруповання НГУ ОС