НАЦІОНАЛЬНА ГВАРДІЯ УКРАЇНИ

Телефон довіри (044) 226-22-52

«Зберігати голову «холодною» у стресовій ситуації – завдання непросте. Воно потребує відповідного досвіду, навичок, тренованості. Робота військових психологів з бійцями – це фундамент, від якого великою мірою залежить боєздатність нашого війська під час виконання ним завдань за призначенням. Ми цінуємо їхню роботу і вдячні за їхню клопітку працю», – подякував заступник командувача Об’єднаних сил з питань застосування сил і засобів НГУ генерал-майор Гусейн Вісханов. 

Як збагнути душу воїна та допомогти йому у потрібний момент? Свого часу над цим питанням билися Сунь-Цзи та Юлій Цезар, Клаузевіц та Гегель.

 

Зараз кожна військова частина має фахівця, який дбає про стан психологічної готовності особового складу до виконання бойових та службових завдань. Сьогодні у Всеукраїнський День психолога ми розповімо про те, чим живуть офіцери-психологи у районі, де йдуть бойові дії.

 

Пан Олег віддав військовій службі понад два десятки років. Левову частка цього часу він займався психологією військових у мирний час. Війна на Донбасі кардинально змінила його життя та поставила перед новими викликами.

 

«У 2014 році ми отримали багато роботи з реальним бойовим стресом. Ми дізналися, що таке бути в оточенні та ще й про умови гібридної війни. Ми пережили дуже непростий вихід із окупованих територій. Нам потрібно було знову поставити у стрій офіцерів, контрактників, строковців, які все це відчули на собі. Більш того, вони мали повернутися на лінію фронту… Ці завдання, навіть з точки зору військової психологічної науки, мали нетривіальний характер», – поділився офіцер-психолог Олег. (Авт. – Завдання військового психолога у районі проведення антитеростичної операції, а згодом і операції Об’єднаних сил, він виконує ротаційно з 2014 року).

«Війна розмила ту межу, де закінчується військовий і починається психолог. З одного боку, ти завжди проживав те саме життя, що й особовий склад: всі ці обстріли, побутові труднощі та невеличкі фронтові радості. Ти – така ж людина з плоті і крові, як і всі інші. Тільки розумієш трохи більше про стани людини. Уперше зіткнувся зі ступором у військовослужбовця під час спроби прориву нашого поста у районі Карачуна. Видовище, як кажуть, не для слабких духом. Тоді мені пощастило не розгубитися і своєчасно повернути людину до нормального стану. Проте це все – яскраві, але «минущі» епізоди нашої роботи. Найважче у ній завжди лишатися об’єктивним. Бути другом і порадником, виключаючи суб’єктивний фактор. Це основа професіоналізму у нашій сфері», – розповідає пан Олег.

 

Своєю чергою, пані Наталя, яка вперше відряджена у район проведення ООС, поділилася: «Я з максимальною віддачею намагаюся виконувати свої обов’язки. Увесь свій досвід і знання, які я отримала на посаді психолога батальйону, я намагаюсь застосовувати на практиці, адаптуючи до умов служби».

 

Пресслужба угруповання НГУ в ОС