Friday, 14 August, 2020 - 04:59
13 Jul 2015

Довгоочікуване повернення додому

 

10 липня на Луганщині відбувся масштабний обмін полоненими. Серед тих, кого утримували терористи, був і боєць харківської оперативної бригади сержант Анатолій Семенюк.

 

18 лютого 2015 року його підрозділ виходив із міста Дебальцево. Відбувалося це вночі – спочатку рота йшла пішки до поста 128 бригади, далі хлопці сіли на машини, хто на яку встиг. Анатолій їхав на БМП, коли почалися обстріли. Перший та другий вдалося проскочити, а під час третього у каску сержанта попав осколок і його знесло з машини. Більше доби Анатолій без свідомості пролежав у полі на лютому морозі. Після того, як боєць прийшов до тями, він намагався по телефону зв’язатися з рідними та побратимами, але безрезультатно – зв’язку не було.

 

20 лютого сержанта знайшли місцеві ополченці. Спочатку хотіли застрелити, але після кількох дзвінків до «Баті» завантажили в БТР і привезли на базу. Там помістили до польового шпиталю, який розташовувався у бліндажі, де надали медичну допомогу – боєць мав поранення в голову та численні обмороження кінцівок. Спеціального обладнання для надання повноцінної медичної допомоги ополченці не мали, тому рани лише промили та перев’язали.

 

Потім сержанта перевезли до шпиталю в Стаханов. Ні достатнього медичного обладнання, ні кваліфікованого медичного персоналу там теж не було. «Осколків з голови не діставали, лише заліпили дірку в черепі та дали рані заживати. Дозволили подзвонити до дружини та поспілкуватися з нею», – розповідає Анатолій.

 

Лише з третьої спроби вдалося звільнити нашого бійця з полону терористів. У військовій частині Анатолія зустріли побратими, з якими він виконував бойове завдання у Дебальцево, розмістили його у санчастині. Товариші купили бійцеві речі першої необхідності та продукти, а головне – подарували відчуття, що він вже вдома і найстрашніше позаду.

 

підполковник Станіслав Басараб

фото автора