ОНОВЛЕНО: «Ми втримали свій рубіж!», – харківські гвардійці розповіли про зіткнення з окупантами (ВІДЕО) - НГУ
Периметр Харкова виявився не по зубах російським окупаційним військам. Але розслаблятись зарано – українці та світова спільнота мають змусити росію заплатити за вчинені її військовими злочини, вважають гвардійці.
 
Рашисти постійно демонструють брудні методи ведення війни: дистанційно мінують великі території, зокрема у самому Харкові. Протипіхотні міни вбивають та калічать людей і тварин. Їхнє розмінування можливе лише через підрив.
«Росіяни тут використовували «Землеробство» (російська залпова інженерна система дистанційного мінування). Такі міни спрацьовують протягом доби. Ще «засівали» лісосмуги ПОМ-2. Вони сейсмічної дії. Відривають ноги. У Кутузівці та Шестаковому рашисти використовували «Лепесток» (протипіхотні фугасні міни), — розповідає гвардієць Андрій. При цьому він зазначає. – Це – нелюди! Вони випускають по нас, військовим, один «пакет» «Граду», а потім по мирних мешканцях б’ють трьома. Тобто, це підлі, заборонені прийоми, спрямовані переважно проти цивільних».
Після навчання та першого контракту військовослужбовець повернувся до цивільного життя, але насолодитись ним не встиг – російська федерація розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Про своїх товаришів по зброї говорить: це мужні та стійкі люди, з ними йому море по коліно.
«Одного дня російський літак скинув поряд чотири бомби. Весь цей час ворог намагався вибити нас звідси всім, що у нього було: РСЗВ “Град”, “Ураган”, “Смерч” (реактивні системи залпового вогню), 3 самохідні артилерійські установки МСТА-С (152-мм), “Нона” та “Гвоздики” (122 мм), а ще були фосфорні боєприпаси. Проте ми втримали свій рубіж», – ділиться Андрій.
Того дня захисники Харкова вступили у вогневий контакт з російською піхотою. Це були добре екіпіровані спецпризначенці з Дагестану, які намагалися замаскуватися під іррегулярні військові формування з Криму – «Кримське козацтво».
«Заходило декілька десятків осіб. Форма «гірка», але на рукавах скотч як у нас. У них були шоломи шведського виробництва, нові автомати, оптика непогана; у їхнього снайпера був “Вал”. Підійшли досить близько та першими відкрили вогонь. Ми їх зустріли перехресним вогнем та гранатометами. Нашу піхоту підтримав наш танк та БТР. Намагалися прорватися два їхні танки. Але наш танкіст їх змусив зупинитися і повернути назад. Вбитих вони просто покинули, і, навіть, не намагалися забрати», – розповів гвардієць Богдан.
Захисникам блокпоста – бійцям ЗСУ, ТРО та НГУ – також довелось зупиняти колони російської техніки.
«Першу колону ми зустріли на третій день, як сюди приїхали та окопались. Підготували Javelin, NLAW. Окопи тоді ще невеличкі були — можна було тільки лежати. Приїхали танки, ми зупинили ту колону. Ми тоді ще під сильний мінометний обстріл потрапили», – пригадує гвардієць Олег.
Хлопець, який потрапив до війська на строкову службу прямо перед початком війни, подорослішав та став воїном просто під артилерійськими обстрілами.
«Є у нас бійці строкової служби, які встигли до війни прослужити по три місяці. Проте дуже гідно показують себе при обстрілах та безпосередніх вогневих контактах. Я знаю, що кажу, оскільки свого часу служив ще у першій Національній гвардії, був командиром мотострілецького відділення», – розповідає військовослужбовець «Прокурор». Він, маючи бронь та посаду в обласній прокуратурі, пішов на фронт 24 лютого, і з того часу боронить рідний Харків від рашистів.
Щодо згаданих іноземних новинок, то вони стали для Сил оборони вже звичним інструментом знищення ворожої техніки.
«Це новітня зброя, надана нам однією з європейських країн. Для приведення до бойової готовності приєднуємо знімний акумулятор. Перевіряємо його зарядку. Маємо два режими стрільби. Один з укриття, інший на відкритій місцевості. І два типи стрільби: прямим по борту і над баштою танку. Відкидаємо упор в плече, коліматор, знімаємо два запобіжники — дуже ефективна і легка зброя. Вона гарно себе зарекомендувала, тому чим більше ми отримуємо таких зразків, тим швидше виженемо окупанта з нашої землі”, – пояснює гвардієць з позивним Сич.
Військовослужбовець переконаний, що світова допомога і мотивоване українське військо покладе край свавіллю не лише росії, а й інших агресивних тоталітарних режимів у світі. Особливо тих, які висувають сусідам територіальні претензії, та намагаються їх реалізувати насильницьким шляхом.

Від admin