Субота, 24 Серпень, 2019 - 23:08

Поділитися

16 Січ 2019

Євген Шваб. Його призначення – творити

Війна робить жорстоким серце, спустошує душу. Це, начебто, аксіома. Проте не про всіх.

 

Полковник запасу Євген Шваб ще лейтенантом у 1988 році пройшов свій шлях в Афганістані. Шлях довгий і небезпечний. Шлях у шрамах і ранах від вибухів снарядів і мін, шлях, на якому звідусюди на нього чекали вогневі смерчі, засідки та інші неприємності. Він був командиром взводу підвезення пального – 43 солдати-водії та 34 автомобілі-наливники.

 

Його колона 0017 у складі автомобільного батальйону здійснювала небезпечні рейси від Шинданда до Кандагара, виходячи в дорогу з 380-ма тонами авіаційного пального. До аеропорту такі колони не завжди доходили в повному складі. Особливо небезпечними були зеленка під містом, Нагаханський поворот, Чорна площа. Та Бог зберіг і його, і його бійців, хоча часто до пункту призначення діставався не весь вантаж. Доводилося залишати машини у вогні обабіч дороги, пересаджувати водіїв до інших автомобілів, ремонтувати та залагоджувати кульові пробоїни в цистернах під нищівним вогнем душманів, брати один одного на причіп. Молодий випускник Челябінського вищого військового автомобільного інженерного училища зберіг усіх своїх підлег­лих, успішно пройшов гартування дорогами, вогнем і боями.

 

Сьогодні Євген Володимирович – шанована усіма побратимами людина. Його не зламали випробування війною, він залишився щирим і відкритим для спілкування, вірним бойовому братству, своїм принципам. А ще – він, вийшовши на заслужений відпочинок, нарешті зай­нявся своїм улюбленим хобі – фотографією. Разом з товаришами Олександром Лепетуном, Олександром Дудкою, Іриною Літічевською брав участь у таких фотовиставках, як «Українське село», «Любарські обрії», «Весна, іще одна весна», «Чорнобиль не має минулого часу», «Міста трьох тисячоліть: Коростень, Олевськ, Овруч»,  «Я єсть народ!», «За гідність і свободу», «Нам є що захищати» та інших. Особливо вдалими та змістовними були його персональні – «Овруч – перлина древлянського краю», «Чорнобиль: 30 років потому», «Полісся: мій біль, надія і любов», присвячені рідному поліському краю. А нещодавно, уже член Національної спілки фотохудожників Ук­раїни, Євген Шваб спільно з головою Всеукраїнської організації інвалідів Збройних Сил, учасників бойових дій та поліцейських Олександром Маматовим здійснили тур по Україні з проектом «Заради майбутнього» з виставками «На рубежах мужності» у Полтаві, Кременчуці, Овручі та Києві, матеріали до якого створені ними під час волонтерських виїздів на передові рубежі захисту нашої Батьківщини. До того ж, учасник бойових дій в Афганістані, член правління громадської організації «Побратими» Євген Шваб бере активну участь у художній самодіяльності, пише вірші, оповідання, є кореспондентом газети «Третій Тост» та сайту УСВА. Автор багатьох тематичних фотокалендарів. Низка фоторобіт використана у книгах «Побратими», «Пам’ять серця», «Нам не забыть тебя, Афганистан», «Гартовані Афганістаном», «Лірика мужнього серця» та інших.

 

Тож вираз, наведений у перших рядках цього нарису, все ж таки не аксіома стосовно справжньої людини, чиє призначення – творити.   

 

Полковник запасу Віктор Пономаренко,

голова правління ГО «Афгано-Чорнобильське братство «Побратими»