Субота, 24 Серпень, 2019 - 09:57

Поділитися

22 Травень 2019

Як формується гвардійська команда

В Україні триває весняна призовна компанія юнаків до лав військових формувань. Вже майже 2 тисячі призовників поповнили лави Національної гвардії України. Для кожної особистості, призов до армії є значною подією в їх житті та є певним іспитом.

 

«Після оформлення, комплексу заходів щодо вивчення – починається саме цікаве, навчальний збір, де молодих юнаків навчають азам військової справи, адаптують до чітко регламентованого розпорядку дня, фізичних навантажень, військової ввічливості та етикету, первинним навикам та правової підготовки до застосування за призначенням табельної зброї, стройового вишколу під час складання Військової присяги українському народові, взаємопідтримці та допомоги співслужбовцям», - розповів сержант навчального збору столичної бригади з охорони громадського порядку Олексій Петриченко.   

 

Одним з чинників, що допомагають людині швидше адаптуватися до умов військової служби – є згуртований колектив. Саме на це спрямовані практичні тренінгові заняття з професійно-психологічної підготовки, які проводять психологи Національної гвардії України на навчальних зборах із поповненням.

 

Заняття проводяться на базі спеціально облаштованих тренінгових містечках командного згуртування (психологічних смугах лідера), що включають тренажери за курсом з тімбілдингу. Так, протягом 2018-2019 років на навчальних центрах гвардії облаштовано 7 тренінгових містечок. Сьогодні, розпочато створення чергового – на базі Національної академії НГУ, умовна смуга лідерства має охопити всіх майбутніх офіцерів гвардії, в системі первинної військової підготовки.

 

Обов’язковими умовами тренінгу є: проведення у складі підрозділу, за яким закріплюється по 2 психологи, які мають свої завдання направлені як на згуртування, так і на діагностику соціальної структури колективу, визначення неформальних лідерів, яких рекомендуватимуть командирам для призначення сержантами, молодшими командирами.

 

Як і на кожному тренінгу, психологи спочатку визначають його правила, особливу увагу приділяють заходам безпеки та уважно стежать за їх дотриманням. Поки один психолог проводить вправу, інший уважно стежить за групою.  

  

"Проведення психологічних тренінгів, свого роду мистецтво. Провести розминку з елементами фізичної підготовки організму до навантаження, знайомство із членами групи, включення військовослужбовців в діяльність, мотивування та налаштовування їх на результат, становлення впевненості в собі та співслужбовців після невдачі, зарядження позитивними емоціями. Це всі завдання військового психолога, які сторонні особи не помічають. Проте, винагородою для психолога є яскраві емоції військовослужбовців, зворотний зв'язок від кожного, і це стоїть того," - поділився власним досвідом начальник служби психологічного забезпечення Павлоградського полку капітан Ренат Сеферов.

 

Як зазначив психолог Миколаївського полку старший лейтенант Леонід Комісов: «Найцікавіше спостерігати за емоціями військовослужбовців. Вони, як діти. На початку тренінгу, на їх обличчі видно скептицизм, вони не вірять, що вправу взагалі можливо виконати! Потім йде представлення та вихваляння перед групою своїми унікальними фізичними здібностями, але після декілька спроб та невдач, розуміння того, що вправа вважається виконаною коли вся група подолає перешкоду у повному складі, з'являється вираз обличчя, що відображає  мозковий штурм з подолання перешкоди, вишукування помічників, підтримка слабкіших, врешті включається вся група, скепсис відступає. А коли вони нарешті виконують завдання за одну-дві хвилини, яке спочатку здавалося їм нездійсненним протягом півгодини, їх обличчя випромінюють радість!  Саме в цей час вони починають вірити у себе, співслужбовців, довіряти один-одному. Це круто і, як показує досвід на Сході України, інколи оцінюється в людське життя. Допоміг, підтримав колегу – підрозділ виконав бойове завдання без втрат».

 

Поділився своїми враженнями від занять і строковик Вінницького полку солдат Олексій: «Коли я перший раз почув від психолога, що треба зробити (умови вправи), я посміхнувся з іронією та про себе подумав: «Да це ж взагалі не можливо! Проте після декількох, звичайно невдалих спроб, почав помічати, що одному подолати умовні перешкоди, виконати вправу – досить важко, але коли працює весь колектив, тебе всі підтримують як руками так і морально, то швидко починаєш вірити в успіх. Врешті нашому взводу вдалося подолати перешкоду, всім разом, і весь підрозділ був дуже задоволений. Ось і пройшов черговий день навчального збору, за назвами тем ми розуміємо, що це не останні випробування, але сьогодні ми команда!» 

 

Психологічна служба НГУ

фото лейтенант Михайло Кондира