Вівторок, 18 Червень, 2019 - 01:49

Поділитися

29 Травень 2019

Україна віддає шану загиблим у збитому в 2014 році вертольоті Мі-8

Сьогодні у різних містах України — у Слов'янську, Львові, Олександрії, Павлограді, Калинівці та скрізь, де пам'ятають одну із найтрагічніших сторінок новітньої історії України, проходять заходи в пам'ять про загиблих 5 років тому поблизу Слов'янська захисників України. 

 

Нагадаємо, поблизу гори Карачун проросійськими сепаратистами був збитий вертоліт і загинуло 12 наших побратимів разом із генералом Сергієм Кульчицьким. Один із членів екіпажу вижив.

 

СЛОВ'ЯНСЬК

  

У Слов'янську в заходах пам'яті взяли участь міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков та в.о. командувача Національної гвардії України генерал-лейтенант Микола Балан. Офіцеру Нацгвардії Олександру Макеєнку, який був штурманом вертольоту і став єдиним, хто вижив, міністр Арсен Аваков вручив державну нагороду — Іменну вогнепальну зброю.

 

«Ми сьогодні тут для того, щоб пам’ятати. Для того, щоб розуміти, що наші побратими виконували свою роботу, захищали свою країну і завдяки їм та таким, як вони, які чесно воювали, ми маємо сьогодні Україну. Тоді, 29 травня 2014 року, наші хлопці на горі Карачун та ще один блокпост були в оточені російських сепаратистів. У нас був єдиний шлях, хоч і ризиковий, — і хлопці це добре розуміли, — доставити туди воду та патрони», — сказав Арсен Аваков.

Він наголосив, що Сергій Кульчицький, який разом із бійцями вирушив на позиції біля Карачуна, був одним із тих хто координував добровольчі батальйони. 

«Тоді у нас була дуже непроста ситуація. Солдати та офіцери внутрішніх військ і учасники мітингів на Майдані, що прийшли добровольцями, опинилися разом проти проросійської загрози. Тоді вони зібралися в Петрівцях. Ситуація була дуже напружена, а Сергій Кульчицький зміг налагодити атмосферу. Тоді і була створена Національна гвардія України. Микола Балан, Степан Полторак і Сергій Кульчицький безпосередньо виконували цю роботу», — підкреслив Арсен Аваков.

Олександр Макеєнко, штурман вертольоту, який вижив, згадує, що Сергій Кульчицький завжди виконував польоти до свої підлеглих, щоб підтримати моральний дух бійців та особисто отримати інформацію.  

«Це було 29 травня 2014 року, ми виконували завдання за призначенням - доставка продуктів, води і ротація особового складу. Склали маршрут перельоту, виконали переліт на гору Карачун, провели там ротацію особового складу, виконали переліт на п’ятий блокпост, а після зльоту пролунав вибух, вертоліт втратив керування і сталась катастрофа, в якій загинуло 12 наших військовослужбовців. Із сумом висловлюю співчуття рідним загиблим. Вони виконали свій військовий і громадянський обов’язок», — розповів Олександр Макеєнко.

  

Виконуючий обов’язки командувача Нацгвардії Микола Балан зазначив, що дізнавшись про план польоту на гору Карачун, Сергій Кульчицький миттєво прийняв рішення летіти до бійців: «Сказав що треба налагодити взаємодію із ЗСУ та підтримати морально-психологічний стан бійців і, на жаль, загинув разом із нашими бійцями».

Один із бійців спецназу, який на той момент залишився на Карачуні, полковник Василь Віконський, згадує, що коли вертоліт із генералом Кульчицьким піднявся в повітря з лісу по ньому вистрелив ворожий ПЗРК: «Ми побачили спалах в небі і вертоліт повело. Далі розповідати нічого. Тих, хто стріляв, ми відсунули боєм, вони хотіли забрати все із збитого вертольоту».

Вшанувати пам'ять батька на місці загибелі приїхав 14-річний Віталій Курилович. Коли ворожий постріл влучив у вертоліт, хлопцю було лише 10 років. Батько не встиг попрощатися з рідними, але Віталій вирішив – стане офіцером.

Пам'ять загиблих вшанували хвилиною мовчання.

 

ЛЬВІВ

  

У день трагічної загибелі у Львові, зібрались вшанувати пам’ять «небесного генерала» його рідні та близькі люди, бойові побратими та друзі. У Гарнізонному храмі Петра і Павла відбулась поминальна служба за загиблим генералом та його товаришами. На ній були присутні не тільки син та дружина Сергія Петровича, а й інші родини, які втратили своїх дітей на сході країни.

 

Низько уклонили голови біля могили генерала на Личаківському кладовищі його побратими з батальйону оперативного призначення (резервний батальйон) імені Героя України генерал-майора Сергія Кульчицького. Щороку у цей день вони приїжджають до Львова, аби побути поруч зі своїм наставником.

 

  

 

Володимир Пастушок пам’ятає генерала ще з майдану, як він виходив до людей і говорив з ними. Пізніше Володимир зі своїми друзями прийшли до Кульчицького аби увійти до батальйону: «Ми тоді сказали: нам нічого не треба, дайте нам зброю і ми підемо в Крим. А він відповів: «хлопці, я, як і ви, люблю Україну і хочу її захищати. Але спочатку треба вас навчити. Коли я вас навчу, тоді разом і підемо захищати». Ну тоді так і сталось, через місяць ми поїхали на схід разом з генералом».

 

Пізніше увесь особовий склад 2 Галицької бригади, якою Сергій Петрович командував 5 років та в розвиток якої вклав душу, зібрався на ритуальному плацу аби запалити лампадки біля погруддя генерал-майора Сергія Кульчицького.

 

Були тут присутні і ті, хто раніше служив з генералом, і його дружина разом з онуком Олександром, і друзі Героя.

 

«Я хочу подякувати усім, хто береже пам’ять про мого чоловіка, – звернулась Надія Богданівна до присутніх. – Дуже важливо, що ви знаходите час та можливість, аби прийти і вшанувати світлу пам’ять Сергія Петровича».

 

ОЛЕКСАНДРІЯ

  

Двоє членів екіпажу МІ-8, збитого 5 років тому служили в олександрійській військовій частині 2269. Це командир екіпажу полковник Сергій Бульдович Іванович та бортовий технік капітан Сергій Кравченко. Виживший льотчик-штурман старший лейтенант Олександр Макеєнко Миколайович – теж служить на цій Авіаційній базі Національної гвардії. Гвардійці військової частини вшанували своїх побратимів та всіх загиблих у трагедії в рідному місті.

 

Заходи відбулися на плацу військової частини, на яких були присутні представники Управління авіації ГУ НГУ, ветеранської організації, рідні та близькі загиблих військовослужбовців. 

 

Також військовослужбовці поклали квіти до пам’ятних дошок в навчальних закладах та відвідали місця поховань своїх товаришів.

 

ПАВЛОГРАД

  

У Павлограді ранок у військовій частині Нацгвардії розпочався з мітингу-реквієма, після чого у клубі гвардійцям показали фільм про бойовий шлях офіцера. Також до могили загиблого гвардійця на чолі з командуванням частини поклали квіти, а військовий капелан отець Іван провів панахиду по загиблому.

 

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу майор Віталій Курилович, посмертно нагороджений орденом «За мужність» І ступеня, став «почесним громадянином міста Тернополя» та навічно зарахований до списку особового складу військової частини 3024 Національної гвардії України.

 

КАЛИНІВКА

  

У Калинівці військовослужбовці військової частини 3028 у річницю загибелі побратимів провели мітинг пам’яті на стройовому плацу, поклали квіти до меморіалу та вшанували хвилиною мовчання загиблих побратимів. Саме тут служили герої прапорщики Валентин Білошкурський та Віктор Ліпський.

 

Прес-служба НГУ, фото з військових частин

ЗМІ ПРО ПОДІЇ