Понеділок, 23 Вересень, 2019 - 06:26
11 Вер 2019

У Залі пам’яті вшанували загиблого гвардійця-резервіста Віктора Єременка

 

Сьогодні, 11 вересня, у Меморіальному комплексі "Зала пам’яті", що на території Міністерства оборони України, вшанували пам’ять старшого солдата резерву Віктора Єременка. Він загинув у 2014 році в лікарні м. Артемівська в внаслідок тяжкого поранення. Віктор захищав Україну від збройної агресії РФ у складі 1-го резервного батальйону оперативного призначення Національної гвардії України.

 

Немало людей в цей день зібралося, щоб вшанувати пам’ять героя. Серед них командування та особовий склад Національної гвардії України, офіцери та працівники структурних підрозділів Міноборони та Генерального штабу Збройних Сил України, військовослужбовці Київського гарнізону та курсанти військових навчальних закладів столиці. Після хвилини мовчання присутні поклали квіти до Стели Пам’яті, а салютна група Міністерства оборони України виконала символічний постріл у повітря в знак поваги до жертви старшого солдата резерву Віктора Єременка.

 

Він віддав своє життя за мир та незалежність України. Вічна пам’ять та вічна слава герою.

 

"Якщо з’явиться можливість відпочити, я б поїхав з дівчиною на 3-4 дні на Дніпро з наметом. Краще нічого й бути не може. Адже я вже пів року на війні, якщо рахувати Майдан. Тільки кілька разів додому їздив. Після війни хочу піти працювати в органи, краще всього в СБУ. Хлопцям іноді дзвонять знайомі, пропонують таку роботу. Ви напишіть, що я хотів би в СБУ, може, і мені подзвонять. Адже там, напевно, потрібні люди, які не продаються", – такі слова говорив Віктор Єременко виданню "Фокус" ще влітку 2014 року.

 

Він був веселим та життєрадісним хлопчиною, який впевнено будував плани на майбутнє та охоче ділився ними з близькими. Він хотів мирного життя, дружину та трьох дітей, яким наперед придумав імена. Та не склалося.

 

З початком Революції Гідності, Віктор покинув навчання і поїхав до Києва, де приєднався до 22-ї сотні Самооборони Євромайдану, а після анексії Криму, підписав контракт в Національній гвардії України.

 

Під час третього відрядження Віктора на Схід, його підрозділ отримав інформацію про відсутність ворожих бойовиків на териконі біля Вуглегірська. Загін бійців Національної гвардії спільно з побратимами-десантниками терміново направився туди. Старший солдат Єременко не мав тоді їхати, але він наполіг на своїй участі і приєднався до групи. На жаль, інформація була хибною. Ворог уміло замаскувався на териконі та облаштував там бойову позицію, і щойно наші бронеавтомобілі в’їхали на потрібну точку, по ним відкрили шквальний вогонь. У ході бою розвід група змушена була відступити, а Віктор Єременко отримав від ворожого снайпера тяжке поранення в груди. Його було терміново транспортовано до міста Артемівськ (нині Бахмут) у центральну міську лікарню, де наступного дня, 11 вересня 2014 року, він помер.

 

Трохи згодом, наші військовослужбовці захопили терикон поблизу Вуглегірська, зруйнували ворожі укріплення та склад боєприпасів, знищили в бою двох снайперів, один з яких, ймовірно, стріляв у Віктора.

 

Довідково: в середині Зали пам’яті, на спеціальному подіумі, розміщено Книгу пам’яті з іменами загиблих. Структура Книги побудована за принципом календаря: один розворот — один день, де згадуються всі загиблі у цей день за всі роки. У Книзі Пам’яті записані імена бійців ЗСУ, Нацгвардії, а також прізвища працівників Національної поліції, військовослужбовців ДПС, СБУ.

 

За 5 років збройного конфлікту на сході України загинуло 224 військовослужбовці Нацгвардії, з них 189 – у наслідок бойових дій. Чотирьом з них посмертно надано звання «Героя України». Імена 185 загиблих занесені до Книги пам’яті МВС України та закарбовані та пам’ятних плитах на Солом’янській площі в Києві.

 

Автор Юрій Кужель,

фото автора