Середа, 13 Листопад, 2019 - 23:05
22 Лют 2019

Про зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо запобігання насильству стосовно жінок та домашньому насильству

 

У Головному управлінні Національної гвардії України пройшли заходи з інформування особового складу стосовно змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо запобігання насильству стосовно жінок та домашньому насильству.

 

На заходах розглядалося питання щодо домашнього насильство в Україні – це причина 100 тисяч днів госпіталізації, 30 тисяч звернень до відділів травматології, 40 тисяч викликів лікарів. Водночас, лише 10% постраждалих звертаються за допомогою, вважаючи такі стосунки «нормальними». За даними Інститута демографії і соціальних досліджень, щорічно 1,1 млн українок стикаються з фізичною та сексуальною агресією в сім'ї, і більшість з них мовчать. Україна стала 11-ю державою, в якій сексуальні дії, які були вчинені без добровільної згоди партнера, будуть кваліфікуватись як сексуальне насилля або зґвалтування.

 

11 січня 2019 року вступив у дію Закон України
від 06.12.2017 № 2227–
VІІІ «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» (далі –
Закон № 2227-VІІІ), як імплементація у чинне законодавство України положень Стамбульської Конвенції, яка була розроблена та прийнята задля боротьби із гендерною нерівністю, проявами домашнього насильства та злочинами на сексуальному ґрунті.  

 

Законом № 2227-VІІІ найбільших змін зазнають два розділи Особливої частини Кримінального кодексу України – розділ ІІ «Злочини проти життя та здоровя особи» та розділ ІV «Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи».

 

У статті 126-1 Кримінального кодексу України «Домашнє насильство» - встановлюється «умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо теперішнього чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи, караються громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, або арештом на строк до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 5 років, або позбавленням волі на строк до 2 років». 

 

Відтепер у випадках домашнього насильства у слідчих є всі підстави для відкриття кримінального провадження. Раніше це було майже неможливо, адже ці справи рідко кваліфікували як кримінальні. Кривдникові можуть заборонити наближатися до його жертви, що значно збільшить можливості для захисту від домашнього насильства.

 

У статті 152 Кримінального кодексу України «Зґвалтування»  Законом встановлюється, що вчинення дій сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування) карається позбавленням волі на строк від 3 до 5 років. Також, зґвалтування, вчинене повторно або особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених статтями 153-155 цього Кодексу, або вчинення таких діянь щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, або щодо особи у зв’язку з виконанням цією особою службового, професійного чи громадського обов’язку, або щодо жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності, карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені щодо особи, яка не досягла 14 років, незалежно від її добровільної згоди, караються позбавленням волі на строк від 8 до 15 років. У випадку, якщо дії, передбачені попередніми положеннями статті спричинили тяжкі наслідки, то це каратиметься позбавленням волі на строк від 10 до 15 років.

 

Згода вважається добровільною, якщо вона є результатом вільного волевиявлення особи, з урахуванням супутніх обставин. Змінюється визначення поняття "зґвалтування" та розширюється коло потенційних обвинувачуваних у примушенні до сексу. Раніше зґвалтування передбачало фізичне насильство, погрози або безпорадне становище.

 

У статті 153 Кримінального кодексу України «Сексуальне насильство» міститься примітка: згода вважається добровільною, якщо вона є результатом вільного волевиявлення особи, з урахуванням супутніх обставин та визначається, що примушування особи без її добровільної згоди до здійснення акту сексуального характеру з особою, від якої потерпіла особа матеріально або службово залежна, карається штрафом до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до 2 років.

 

І так, чи потрібно вважати добровільною згодою випадки, коли, наприклад, у зоні бойових дій жінкам доводиться спати за їжу, тому що не мають паспорта та можливості потрапити додому на інший бік лінії зіткнення на сході України? Нібито, вони йдуть на це самі, але, якщо враховувати супутні обставини, то жінок змушують до цього, користуючись різними уразливими станами кожної з них…

 

Стаття 154 Кримінального кодексу України «Примушування до вступу в статевий зв'язок» застосовується не тільки у разі матеріальної чи службової залежності потерпілого  - даний примус карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом терміном до 6 місяців. Ті ж дії, суміщені з загрозою знищення, пошкодження або вилучення майна потерпілої особи чи її близьких родичів, або розголошення відомостей, що ганьблять її або близьких родичів - караються арештом на строк до 6 місяців або обмеженням волі строком до 3 років, або штрафом до 850 грн.

 

Закон № 2227-VІІІ запроваджує окрему норму "примус до сексу" без будь-яких умов – тобто потенційним підозрюваним може бути не тільки начальник на роботі, а хто завгодно як зазначено.

 

Зараз активно поширюють інформацію про розписки, які тепер нібито будуть писати перед тим, як погодитись на секс - це повна нісенітниця. Розписка не має юридичної сили, бо також може бути написана вимушено. Головне для розуміння добровільності згоди - це супутні обставини. Якщо немає нічого, що змушує партнера до вступу у статевий зв’язок з вами, то вам нема за що турбуватися. Якщо ж хтось якимось чином психологічно, економічно, фізично, шантажем намагається змусити когось до вступу у зв’язок з ним, то ця особа має розуміти, що це насильство, і за це є кримінальна відповідальність.

 

Поняття добровільної згоди не означає, що стане більше можливостей для маніпуляцій, та наклепу на чоловіків, бо статтю за дачу завідомо неправдивих показань у Кримінальному Кодексі (ст. 384) ніхто не відміняв. Також нова редакція статей щодо злочинів проти статевої недоторканності не має на меті притягнути всіх підряд до відповідальності, а має на меті притягнути лише винних, але в усіх можливих випадках насильства.

 

По кожному зареєстрованому випадку насильства, у випадках кримінального провадження проводяться слідчі дії, збираються докази, проводяться інші процесуальні дії, потім по справі рішення приймає суд, який також розглядає та вивчає всі матеріали, докази.

 

У статті 91-1 КК України «Обмежувальні заходи, що застосовуються до осіб, які вчинили домашнє насильство»:

 

1. В інтересах потерпілого від злочину, пов’язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов’язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені такі обов’язки: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства; 2) обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності; 3) заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв’язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин; 4) заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв’язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб; 5) направлення для проходження програми для кривдників або пробаційної програми.

 

Контроль за поведінкою засуджених, до яких застосовано обмежувальні заходи, здійснює орган пробації за місцем частини проживання засудженого, а в разі вчинення злочину військовослужбовцем - командир військової.

 

Довідково: На Першому Всеукраїнському Форумі Юристок 8 та 9 червня 2018 року у м.Києві при розгляді теми «Сексуальні домагання: міжнародний досвід, ефективність українського законодавства» було відзначено Національну гвардію України в розділі «НАЙКРАЩІ ПРАКТИКИ» за зміни в Наказі МВС від 13.03.2018 № 188 «Про порядок проведення службових розслідувань у Національній гвардії України», яким передбачено, що за фактами дискримінації за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками чи сексуальних домагань проводяться службові розслідування із залученням фахівців з питань гендерної інтеграції органів військового управління. А також за наявність Наказу командувача Національної гвардії України від 27.12.2017 № 911 «Про затвердження Інструкції про заходи контролю за зверненнями громадян, яка містить інформацію щодо дискримінації за ознакою статі та сексуальних домагань у Національній гвардії України», згідно якої  здійснюється своєчасне реагування на випадки ґендерної дискримінації за ознакою статі в НГУ. 

 

«У нашому суспільстві багато цивілізаційних іспитів. І особисте ставлення до питання добровільної згоди – це один з них. Бажаю пройти його», - зазначила Урядова Уповноважена з питань гендерної політики
Катерина Левченко. З метою запобігання і реагування на випадки гендерної дискримінації та сексуальних домагань  у Національній гвардії України на 2019 рік заплановано:

1. розроблення спеціального механізму подання, обліку, розгляду та реагування на скарги  громадян з гендерної дискримінації та сексуальних домагань;

2. удосконалення звітності з охопленням такох інформації як: кількість потерпілих, які звернулися за допомогою; кількість жінок і дівчат, яких було спрямовано до суб’єктів надання допомоги; кількість кримінальних проваджень, матеріали яких передано до суду, тощо;

3. розроблення Кодексу етичної поведінки військовослужбовця Національної гвардії України з урахуванням дотримання принципу рівних прав та можливостей для жінок і чоловіків, правил поведінки щодо запобігання та реагування стосовно випадків гендерної дискримінації та сексуальних домагань;

4. профілактика запобігання гендерно обумовленому насильству на робочому місці, у  тому числі: навчання, інформування, участь у громадських кампаніях, «гарячі» телефонні лінії тощо.

 

Служба з гендерної інтеграції ГУ НГУ