П'ятниця, 19 Жовтень, 2018 - 09:42

Поділитися

11 Жов 2018

Новобранці поповнили ряди загону спеціального призначення Нацгвардії України

Напутньою промовою від командира окремого загону спеціального призначення та начальника батальйону вишколу особового складу військової частини 3057 завершився восьмий базовий курс бойової підготовки рекрутів.

 

Урочиста подія відбулась на полігоні, де майбутні гвардійці протягом дев’яти тижнів доводили сержантам-інструкторам та самим собі, що вони гідні приєднатися до лав спецпідрозділу. За цей час бійці пройшли нелегкий шлях та подолали безліч випробувань, як фізичних, так і психологічних.

 

Першим до рекрутів промовив командир ОЗСП капітан Денис Прокопенко, який привітав бійців із завершенням базового курсу бойової підготовки та подякував сержантам батальйону вишколу особового складу за роботу, яка була проведена: «Дев’ять тижнів сержантсько-інструкторський склад робив з вас справжніх солдатів. Кожен з вас проявив характер та силу волі, тому сьогодні ви отримуєте право стояти з нами в одному строю. Окремо я висловлюю щиру подяку начальнику батальйону вишколу та всьому особовому складу за проведений курс, який відбувся на найвищому рівні!».

 

Також до рекрутів звернувся командир батальйону вишколу особового складу військової частини 3057 старший лейтенант Кирило Беркаль, який також сказав своє напутнє слово новоспеченим нацгвардійцям та акцентував увагу на тому, що подолання базового курсу бойової підготовки – це лише перша перемога випускників над самими собою, але за цією перемогою будуть йти й інші, ще більші звершення.

 

«Тепер, коли ви вже пройшли цей початковий шлях, коли ви в перший раз перебороли себе, хочу сказати, що для вас це дійсно була боротьба, але для кожного це була боротьба з самим собою, – сказав він. – Тепер на вас накладаються обов‘язки захисника держави, захисника нашої української честі. З сьогоднішнього дня ви стаєте воїнами. Немає меж для саморозвитку, немає меж для перемоги, але дійсно все відбулось на високому рівні і я впевнений, що ті знання, які ми встигли вам передати, збережуть комусь життя».

 

Артем Дубина