Руйнують стереотипи та допомагають побратимам: як працюють військові психологи (ВІДЕО) - НГУ

З нагоди Всеукраїнського дня психолога ми поспілкувались з військовими психологами Північного об’єднання та дізнались про те, як фахівці готують військовослужбовців до виконання службово-бойових завдань, про найчастіші проблеми, які виникають у бійців та якими чеснотами мають володіти військові психологи.

Під час повномасштабного російського вторгнення якісна психологічна підтримка стала необхідною складовою для ефективного функціонування підрозділів. Адже саме психологи готують військових до можливих стресових ситуацій, вчать надавати собі та побратимам підтримку, допомагають сформувати злагоджений колектив. Врешті ці фактори впливають на бойовий дух та боєздатність підрозділів.

Попри це у декого зберігаються стереотипні уявлення про психологів як про людей, що «залазять в голову». Часто це відбувається через недостатнє усвідомлення задач психологів.

«Інколи військовослужбовці думають: якщо ти звертаєшся до психолога, значить, з тобою не все добре. Це все міф і насправді військові психологи можуть допомогти у багатьох питаннях», – каже психолог бригади швидкого реагування «Рубіж» Руслан.

Як зазначають фахівці, задача психолога – не розв’язати питання, з якими до них приходять бійці, а допомогти зрозуміти проблему і самостійно знайти необхідне вирішення.

«Зараз гвардійці стали частіше звертатися до психолога через різні причини, не завжди це навіть питання психології, бо рівень довіри до психолога зріс», – каже психолог Першої Президентської бригади «Буревій» Олександр.

Для того, щоб краще підготуватись до виконання службово-бойових завдань, гвардійці не лише проходять бойову та спеціальну підготовку, але й обов’язкові тренінги з психологами. На заняттях військові навчаються прийомів саморегуляції у стресових ситуаціях, щоб у разі потреби надати першу психологічну допомогу своєму побратимові, та відпрацьовують важливий етап зі згуртування колективу.

Гвардійці-психологи у складі мобільних груп з психологічної підтримки постійно залучаються до виконання службово-бойових завдань у зоні бойових дій на передовій. Нерідко їм доводиться регулювати стан бійців, які під час стресових ситуацій потребують допомоги. Як зазначає психолог бригади швидкого реагування «Рубіж» Руслан, одними з найпоширеніших реакцій на стресові ситуації є ступор, паніка та апатія.

«Ще на початку повномасштабного вторгнення траплялося, що під час артилерійських чи авіаційних обстрілів у військових з’являвся страх. І це нормальна реакція організму, проте його неможливо подолати, тільки опанувати. В таких ситуаціях я робив разом з гвардійцями дихальні вправи. Коли починаєш регулювати своє дихання, одночасно регулюється й серцебиття, поступово нормалізуються думки й людина стабілізує свій стан», – розповідає Олександр.

Психологи продовжують працювати з гвардійцями й після повернення з передової. Перш ніж зустрітися з сімʼями, кожен військовий проходить курс психологічної реабілітації – декомпресію.

«Через постійну участь гвардійців в бойових діях найчастіші проблеми, з якими вони звертаються – це посттравматичні синдроми, адаптація до нормального життя після участі у бойових діях та погіршення стосунків у родині», – каже психолог бригади швидкого реагування «Рубіж» Владислав.

Декомпресія має допомогти фізично і психологічно відновити організм після бойових дій та побуту війни, адаптуватися до цивільного життя. Вправи в межах курсу націлені на емоційне розвантаження та усвідомлення, що ти не сам на сам зі своїми проблемами, а турбота про своє ментальне здоровʼя необхідна для комфортного життя як військового, так і його рідних.

Враховуючи специфіку роботи, очевидно, що не кожен зможе працювати як військовий психолог, адже постійна робота з людьми виснажує морально. Як зазначають гвардійці, для такого фаху важливо бути відкритою, комунікабельною особистістю, бути людяним стосовно інших.

«Щоб допомогти розв’язати проблеми інших, психолог має бути стресостійким, адже він пропускає кожну проблему через себе. А в першу чергу важливо вміти просто вислухати людину», – додає Руслан.

Подробиці у відеосюжеті:

Відділення інформації та комунікації Північного Київського ТУ

Перейти до вмісту