Середа, 20 Листопад, 2019 - 12:04
28 Лис 2018

Міжнародна акція «16 днів проти насильства»

Щорічна акція “16 днів проти насильства” (25 листопада – 10 грудня) ініційована першим всесвітнім інститутом жіночого лідерства 1991 року.

Власне тоді визначився зв’язок між насильством стосовно жінок та правами людей. Дати акції символічно наголошують на цьому зв’язку.

25 листопада: Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок

1 грудня: Всесвітній день боротьби зі СНІДом

2 грудня: Міжнародний день боротьби з рабством (дата прийняття Генеральною Асамблеєю ООН Конвенції про боротьбу з торгівлею людьми і з експлуатацією проституції третіми особами від 2 грудня 1949 року)

3 грудня: Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями

5 грудня: Міжнародний день волонтера

6 грудня: Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі (коли 14 жінок-студенток були вбиті злочинцем лише через те, що “вони були феміністками);

9 грудня: Міжнародний день боротьби з корупцією

10 грудня: Міжнародний день прав людини (Уряди країн – членів ООН 10 грудня 1948 року визнали права людини “на життя, свободу та недоторканість особи для всіх без винятків”, підписавши Загальну декларацію прав людини).

 

Метою акції є привернення уваги громадськості до актуальної для українського суспільства проблеми – подолання домашнього насильства, протидії торгівлі людьми, гендерно зумовленого насильства та забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків.

Проблема насильства щодо жінки є надзвичайно актуальною.

Без подолання цього згубного явища в суспільстві неможливо створити сприятливі умови для самореалізації людини, вільного її волевиявлення, розвитку паритетної демократії, реалізації принципу рівних прав, свобод, і можливостей для жінок і чоловіків.

 

Проблема подолання насильства над жінками постійно перебуває в полі зору світової громадськості: було ухвалено Декларацію Організації Об`єднаних Націй про викорінення насильства щодо жінок, Конвенцію ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, Конвенцію ООН про боротьбу з міжнародною організованою злочинністю та протокол до неї про запобігання, припинення та покарання торгівлі людьми (зокрема торгівлі жінками й дітьми), Пекінську декларацію і Платформу дій, прийняту в ході 4-ї Всесвітньої конференції з питань жінок, Резолюцію про нові заходи й ініціативи, спрямовані на втілення в життя Декларації й Пекінської платформи дій, прийняту Генеральною Асамблеєю ООН в рамках 23-го надзвичайного засідання.

На підтримку громадської ініціативи щорічно проводиться кампанія Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй по боротьбі з насильством щодо жінок (UNiTE), яка закликає до глобальних дій, спрямованих на підвищення обізнаності та створення можливостей для обговорення проблем та рішень у всьому світі. В останні роки кампанія UNiTE використовувала помаранчевий колір як спільну тему, яка проходить через усі глобальні заходи. Помаранчевий є одним з офіційних кольорів кампанії UNiTE і в контексті її глобальної адвокації, використовується як символ світлого майбутнього, вільного від насильства щодо жінок та дівчат.

У 2015 році 193 держави-члени Організації Об'єднаних Націй, включаючи Україну, затвердили "Порядок денний задля сталого розвитку до 2030 року".

Україна встановила національну ціль "Знизити рівень ґендерно обумовленого та домашнього насильства, забезпечити ефективне запобігання його проявам та своєчасну допомогу постраждалим" до 2030 року.

На сьогодні багато жінок стикаються з різними та взаємопов’язаними формами дискримінації за ознакою статі, віку, стану інвалідності, стану переселенок, етнічними, мовними та іншими ознаками.

Ці групи стикаються з порушеннями прав людини, нетерпимістю та особливо суворою дискримінацією у доступі до прийняття рішень, працевлаштування, охорони здоров'я та освіти. Вони також стикаються з істотними перешкодами у доступі до сервісів надання допомоги тим, хто постраждав від ґендерно обумовленого насильства.

 

Наявна гендерна нерівність часто загострюється саме під час конфліктів, а тому зі свого боку Україна робить усе можливе, щоб підтримати Резолюцію Ради Безпеки ООН №1325 «Жінки, мир, безпека», яка закликає до усунення перешкод на шляху до всеосяжної участі жінок у справі підтримання і сприяння миру та безпеці. 

Стратегія досягнення ґендерної рівності потребує постійної уваги, адже надзвичайно важливо враховувати ґендерні аспекти, оскільки жінки, чоловіки, юнаки та дівчата можуть мати різні потреби в сфері безпеки та різний вплив конфлікту. Резолюція РБ ООН № 1325 спонукає розглядати підходи до питань безпеки комплексно.

 

Акція «16 днів проти насильства» – це ще один спосіб звернути увагу на роль жінки в секторі безпеки. З цією метою в НГУ розроблено спеціальні заходи, які направлені на зміну стереотипного підходу до ролі жінок та чоловіків в суспільстві, сприянні розширенню участі жінок в розбудові миру та миробудуванні.

 

Підбірка фільмів, які стосуються прав жінок або боротьби за забезпечення гендерної рівності.

 

ПРАВО ГОЛОСУ

"Янголи із залізною хваткою" (Iron Jawed Angels), 2004, США

Режисерка Катя Фон Гарньє

Це історичний фільм про боротьбу суфражисток в 1912–1920 роках в США за право голосу.

Головна героїня Еліс Пол об’єднує інших активісток, щоб пришвидшити лобіювання ініціативи, що давно обговорюється в активістських суфражистських колах – надання жінкам можливості голосувати.

Стрічка показує, на що були здатні жінки, аби досягти свого – публічні протести на вулицях у ситуації ризику насильства з боку перехожих і поліції, голодування у в’язниці з примусовим годуванням, поїздки по всій країні, побудова альянсів тощо.

Картина надихає не здаватися у своїй боротьбі та спонукає, як то кажуть, "іти до кінця". Метафорична назва говорить сама за себе – головні героїні "хапаються" за свою ідею та здобувають свої законні права (навіть ціною здоров’я та інколи й життя).

 

ПРАВО НА ОСВІТУ

"Усмішка Мони Лізи" (Mona Lisa Smile), 2003, США

Режисер Майкл Нюелл

Фільм про питання доступу жінок до освіти та сенсу вищої освіти для жінок в 1950-ті роки в США.

Головна героїня – викладачка елітного вузу, яка читає лекції про мистецтво розумним жінкам.

Один із очікуваних гендерно-рольових сценаріїв для студенток-інтелектуалок після завершення вишу – вдало вийти заміж і бути хорошими співбесідницями для свого чоловіка після роботи.

Викладачка не лише пробує показати студенткам інший шлях, зокрема, й на прикладі свого життєвого вибору, а й продемонструвати альтернативу викладанню мистецтва в університеті, включивши заняття із сучасного мистецтва.

Кому і чому усміхається Мона Ліза? Подивіться фільм, щоб зрозуміти цю метафору

 

ПРАВО НА ГІДНУ ОПЛАТУ ПРАЦІ

"Зроблено у Дагенхемі" (Made in Dagenham), 2010, Великобританія

Режисер Найджел Коул

Фільм про боротьбу жінок за трудові права, зокрема, в профспілках заводу Форд у Великій Британії.

Робота на виробництві машин вважається традиційно "чоловічою". Але навіть на таких заводах працювали жінки, зокрема, вони шили сидіння для машин.

І от у 1968 році працівниці Форда виходять на страйк, вимагаючи більших зарплат. Поки що навіть не йдеться про рівні зарплати із чоловіками.

Хоча пізніше активістки зустрічаються із політиками і спонукають їх взяти до уваги велику гендерну різницю в оплаті праці.

Фільм про те, як невелика група жінок досягла законодавчих змін для всієї країни.

 

ПРАВО НА ГІДНІ УМОВИ ПРАЦІ

"Північна країна" (North Country), 2005, США

Режисерка Нікі Каро

Фільм про боротьбу жінок за умови праці, зокрема, в традиційно "чоловічих" сферах (як-то, шахти) та проти сексуальних домагань у США.

Головна героїня, самотня матір, спочатку працює в перукарні, а потім йде на шахту, адже зарплата там більша у 5 разів.

Зрозуміло, що жінок, які претендують на "чоловічі" високооплачувані місця, не вітають у такому сегменті ринку праці. Тому починається боротьба, яка включає усі перипетії солідарності з боку профспілок і колег.

Також фільм привертає увагу до сексуального насильства і сексуальних домагань і демонструє, як непросто було підняти ці питання на політичний порядок денний.

Надихаюче кіно про те, що за свої трудові права слід боротися.

 

ПРАВО НА БЕЗПЕЧНЕ ЖИТТЯ БЕЗ ГЕНДЕРНОГО НАСИЛЬСТВА

"Квітка пустелі" (Desert Flower), 2009, Німеччина

Режисерка Шеррі Хорман

Фільм про історію відомої моделі сомалійського походження Веріс Дір’є, яка публічно засудила практику жіночого обрізання, була призначена спеціальною посолкою ООН і створила фонд у боротьбі з жіночим обрізанням.

Деякі так звані культурні практики у світі містять компоненту насильства і тому називаються гендерно-обумовленим насильством. Їх засуджує міжнародна спільнота. Жіноче обрізання – це теж форма насильства проти дівчаток, яке пережила головна героїня.

Чи просто жити із наслідками такого насильства? Що можна зробити, щоб привернути увагу до проблеми? Чи слід нам втручатися у звичаї інших країн світу, зокрема, якщо вони містять насильницьку компоненту?

Ці та інші питання виникають під час і після перегляду фільму, який спонукає переосмислити такі поняття як звичаї та традиції.

 

ПРАВО НА БЕЗПЕЧНИЙ РЕПРОДУКТИВНИЙ ВИБІР

"Якби стіни могли розмовляти" (If These Walls Could Talk), 1996, США

Режисерки Шер і Ненсі Савока

Фільм, що складається з трьох новел і розповідає історію трьох жінок, які в різний час мешкали в одному будинку й зіткнулися з проблемою аборту.

Тема штучного переривання вагітності є досить емоційною для України і сусудніх держав, викликає так звані "моральні паніки" – моралізаторство і звинувачення, передусім, жінок замість розв’язання проблеми з боку держави.

Історії жінок чудово демонструють, з якими проблемами може стикнутися жінка, яка стоїть перед вибором аборту – чи то ризик життю (коли аборти заборонені та виконуються некваліфікованими людьми буквально на кухні), чи то виключення зі спільноти (коли звинувачують лікарок, які погодилися надати лікарську допомогу жінкам, що не готові заводити дитину) тощо.

Чи повинні лише жінки відповідати за незаплановану вагітність? Чи може жінка мати доступ до фахових та безпечних медичних послуг? Непрості запитання та складні відповіді виникатимуть у процесі перегляду фільму.

 

ПРАВО НА ВИБІР СТИЛЮ ТА СПОСОБУ ЖИТТЯ

"Сестри Магдалини" (The Magdalene Sisters) 2002, Ірландія

Режисер Пітер Маллан

Фільм про притулки для так званих "збечещених" жінок в Ірландії, які зазнавали в них знущань та насильства. У виправних притулках жінки молитвами і важкою працею повинні бути спокутувати свої гріхи.

Перед нами історії кількох жінок, які стикнулися із суспільним осудом чи то після небажаної вагітності, чи то після зґвалтування, чи просто після виклику очікуваним від жінок поведінковим нормам щодо сексуальності.

Їх змусили перебувати у релігійних трудових закладах, які далеко не завжди відповідають нормам моральності та віри.

Це критичний фільм про те, що не завжди церковні інституції проявляють любов, прийняття, турботу, і як подвійні стандарти щодо сексуального життя шкодили саме жінкам.

 

ПРАВО НА ВИЗНАННЯ ТА МІСЦЕ В ІСТОРІЇ

"Великі очі" (Big Eyes), 2014, США

Режисер Тім Бартон

Це фільм про боротьбу дружини художника за визнання авторства її робіт.

Невідомий раніше художник без вагань і мук сумління заявляє про себе картинами із дітьми, які мають великі очі.

Натомість справжня авторка, його дружина, спочатку покірливо малює шедеври, лишаючись у тіні. Але врешті-решт вирішує не миритися із несправедливістю й прагне посісти своє заслужене місце в історії мистецтва.

Про жінок часто говорять, що вони перебувають у тіні відомих чоловіків. Постає питання – хто і що заганяє їх у тінь? Які чинники невидимості і чи є можливість боротися за справедливість?

 

ПРАВО НА СІМЕЙНІ СТОСУНКИ БЕЗ

ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА

"Досить" (Enough), 2002, США

Режисер: Майкл Аптед

Фільм про насильство в сім’ї та переслідування чоловіком дружини, яка прагне незалежного життя.

Домашнє насильство – глобальна проблема, до якої привертають увагу протягом останніх десятиріч. Вона часто досить комплексна, містить елементи психологічного, фізичного й економічного насильства, переслідування постраждалої.

З усіма цими проблемами стикається головна героїня – утікачка від кривдника-чоловіка.

Одне із вирішень проблеми насильства в сім’ї (яке, втім, можна дискутувати) – пропрацювати в постраждалої "синдром жертви".

Що робить героїня? Вчиться бути сильною, битися, давати відсіч кривднику, вираховувати його кроки. І виходить з кола насильства.

Звісно ж, це далеко не завжди реалістична "історія успіху", але, принаймні, оптимістичний шлях розв’язання проблемної ситуації.

 

 

ПРАВО НА МІСЦЕ В ІСТОРІЇ

"Коханці кав’ярні де Фльор" (Les Amants Du Flore), 2006, Франція

Режисер Ілан Дюран Коен

Фільм про відносини Сімони де Бовуар і Жана Поля Сартра, а також інтелектуальне середовище 1940–1950-х років у Франції.

Фільм далеко не тільки про кохання, хоча воно теж посідає там своє "почесне" місце.

Ми знаємо не так багато жінок-мислительок, адже часто вони перебувають у "тіні" колег-філософів.

Про Сімону де Бовуар варто знати всім, хто цікавиться розвитком суспільних ідей. Кав’ярня де Фльор була місцем зустрічей інтелектуалів Парижа, і Бовуар мала в цьому середовищі визначне місце.

Через що довелося пройти героїні, щоб стати помітною в університетському та інтелектуальному середовищах? Які в неї були стосунки із другом і колегою Сартром? Якою була реакція публіки на вихід її відомої праці "Друга стать"? Шукайте відповіді на ці запитання у фільмі.