Субота, 20 Квітень, 2019 - 20:12

Поділитися

15 Травень 2015

Історія одного подвигу…

 

Днями пройшла ротація підрозділів Національної гвардії України в зоні проведення АТО, бійці оперативної бригади повернулися до мирного Харкова. Багато чого бійці вже побачили під час проходження служби на буремному Сході, але небагато з них хочуть розповідати про побачене.

 

Скориставшись урочистим та приємним моментом – один з хлопців отримав довгоочікувану високу нагороду, нам вдалося дізнатися обставини справжнього подвигу. Ім’я Героя – старший сержант Костянтин Троценко водій БТР-4є  1-го батальйону харківської оперативної бригади.

 

Минулої ротації на одному з блокпостів між селами Сміле і Хороше, що на Луганщині, одним з чисельних днів, які змінялися один за одним, до речі наші бійці вже привикли до постійних цілодобових обстрілів, сталося таке, чого ніхто не чекав…

 

«Ледь зійшло сонечко, ми прокидаємось не лише від лоскоту його проміння, а й під стабільний ранковий будильник під назвою «мінометний обстріл». Йшли дуже сильні бої, обстрілювали в основному міномети. По даним розвідки нам стало відомо, що противник між нашими блокпостами організував свій блокпост і тим самим оточив нас», - не без хвилювання розповідає Костянтин.

 

«Щоб не попасти в кільце два наші БТРи один за одним намагалися вирватися, але були підбиті та згоріли. Мій БТР  також «зловив» дві 120-тих міни, поверхня корпусу була пошкоджена, але машина була ще на ходу», продовжує боєць – «мені поступила команда забрати поранених бійців, ні секунди не задумуючись, я виїхав та привіз їх на свій блокпост. До нас на блок пост підвезли ще два бійці з пораненнями в шию і в ногу, їх треба було вивозити в безпечний район, адже за характером поранень було видно, що вони стоять на грані між життям та смертю. Перше що звучало в голові – врятувати їх життя, тому під обстрілом на великій швидкості я доїхав до наступного блокпоста гвардійців і віддав поранених. Там їх на кареті швидкої допомоги забрали до госпіталю».

 

«Зараз все вже позаду, але як згадаю, що коли виривались з оточення, як кажуть пан або пропав, машина була майже в неробочому стані: екрани нічого не показували, пушка відмовила, відстрілюватися нічим не могли, полетіла вся електроніка. Це просто удача, а там тільки одному Богу відомо чому так, мабуть повезло» - з посмішкою в очах згадує Костянтин.

 

Майже півроку минуло з тих жахливих подій, але нагорода знайшла свого героя – Указом Президента від 26 березня 2015 року  старший сержант Троценко Костянтин нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеню.

 

Група ЗГ та ЗМІ Східного ОТО

солдат Ольга Чиканова,

фото з військової частини